Нью-Делі і Тадж Махал.Інструкція по використанню.

Все пізнається в порівнянні. Недавно ми писали про Мумбаї, тому ми приблизно знали чого можна очікувати. Приземлились ми в типовому для Індії розкішному аеропорту  і зразу ж нас чекав перший сюрприз – з нашого рюкзака, який був зданий як багаж, був знятий чохол. Звісно, ми б списали все на те, що він сам міг злетіти з рюкзаку, якби не відкрита зовнішня кишеня на рюкзаку..

Наступний сюрприз, на цей раз приємний – аеропорт Нью-Делі (далі НД) сполучений з центром міста через метро. Метро  в НД на дуже високому рівні, краще, чим у деяких європейських країнах.

Наш готель був розташований на Мейн-Базарі. Описати Мейн-Базар неможливо – його необхідно відчути. Як можна описати місце, яке переповнене дешевими готелями, переповнене точками продажу вуличною їжі, переповнене людьми, переповнене різним асортиментом запахів, переповнене різними диваками? Така собі індійська версію Нью-Йорку в мініатюрі 🙂

Готелі в НД нічим не відрізняються від готелів в Мумбаї – 5$ і Ви отримаєте ліжко в номері, який по умовах не уступає нашим гуртожиткам.

Наступний ранок ми почали реалізовувати, заради чого прилетіли в НД – відвідини Тадж Махалу.

Отже, як це зробити найбільш бюджетно.

1) Купуємо квитки на потяг НД-Агра. Беремо клас Sleeper – аналог нашого плацкарту, ціна – декілька долларів за одного.

2) Потяги в Тадж Махал рушають з станції ND Nizamuddin. Рікша обійдеться Вам сюди з Мейн-Базару близько 100-150 Рупій.  Але є ще автобуси. Якщо стати обличчям до Мейн Базару, то автобуси йдуть вліво. Ходять кожні 5 хвилин, порожні, їхати хвилин 20-30. Але робіть поправку на пробки. Коштує 10 рупій. Маршрути номер і 166 181.

3) Шукаємо необхідний Вам потяг. На купленому Вами білету буде вказаний номер потяга, шукайте Ваш потяг на таблі, там буде вказаний перон, на якому буде здійснюватись посадка. Але маєте на увазі, що в Індії затримка потягів – це норма.

4) Їдемо в потязі. Запізнюємось на n хвилин/годин ( у нашому випадку це було 30 хвилин).

5) Виходимо з потягу, виходимо за межі вокзалу, минаючи десятки назойливих водіїв рікш, і вже за межами вокзалу підходимо до кожного водія рікші і говоримо “Тадж Махал, фіфті(50) рупій”. Рано чи пізно хтось погодиться і Ви поїдете за 50 рупій, а не за 100, як хочуть це водії з самого початку.

Ми заходили через Західні Ворота, відстань від них до головного ходу становила близько 800 метрів. Її можна подолати і таким способом :

Жаль верблюдів. Бачили, як один такий красень тягнув 15ть індусів..

Підходимо до кас. Тут нас чекає типова ситуація для Індії – вхід для туристів коштує 750 рупій ( ~ 12 долларів), для індусів – в районі 1-2 долларів. Зато в ціну включена пляшка води 🙂

Здаємо в камеру схову всі свої речі, а то “завернуть” Вас, як “завернули” нас з бананами і селфі-палкою 🙂 Камеру схову нам було лінь шукати, залишили наші речі в одній з сувенірних лавок. Продавець обіцяв, що візьме безкоштовно, але як тільки ми хотіли забрати речі назад, він озвучив ціну в 30 рупій. Звісно, він нічого не отримав, але іншим радимо все-таки знайти камеру схову чим довіряти сумнівним людям, тим паче у Індії.

Самий Тадж-Махал не то що неймовірний, він дійсно величний! Провівши там декілька годин ми так і не змогли до кінця повірити, що це лише гробниця. Масштаби вражають..

Перед входом  в сам мавзолей потрібно роззутись та одягнути бахіли. Робити фото всередині суворо заборонено, хоча нікого з туристів це не цікавить. Тадж всередині настільки ж велике розчарування, наскільки він неймовірний ззовні. Коли ти бачиш таку розкішну будівлю і думаєш наскільки ж класною вона має бути всередині, а в середині.. ну, як Вам сказати… Чотири стіни і посередині, за стіною, поховання Мумтаз-Махали.

Але у будь-якому випадку Тадж-Махал – must see place, сидіти на території усього комплексу і милуватись унікальною пам’яткою архітектури безцінно.

А далі з нами трапилась кумедна історія – покинувши територію Таджу і забравши наші банани, ми вирішили перекусити. Знайшли непогане місце, присіли, поставили банани, обернулись на 2 секунди, обертаємось назад – і нашу зв’язку бананів вже ласують мавпи 🙂 Ось за такі моменти ми і полюбили Індію, де ж у Європі Ви потрапите у таку ситуацію?

А далі були пригоди у індійському потязі. 19.10 – година відправлення. 19.20 – потяг ще не рушив. 19.40 – потяг ще не рушив. 20.00 – потяг ще не рушив. Запитуємо у людей – чому ж ми ще не рушили, їхня відповідь нас вбила – тому що пробки. Пробки на залізниці – до такого життя нас не готувало 🙂

Прибувши в НД з значним запізненням, ми дізнались сумну новину – автобуси вже не курсували, а водії рікш хотіли 300 рупій. Як добре знати реальну ціну – після того, як ніхто не погодився на 150 рупій, ми підійшли до будки “pre-paid taxi”, заплатили в касі 120 рупій і полісмени самі зловили  нам рікшу, яка і довезла нас до нашого готелю.

Наступний день був присвяченим вивченням самого НД. Після Тадж-Махалу нас важко було вразити, хоча і в самому НД є на що подивитись ( це при тому, що ми не відвідали Кутуб-Мінавр, Олд Форт і гробницю Хумаюна), наприклад на шикарний Храм Лотоса

Храм Лотоса, мабуть, найкращий храм з погляду в плані ідейності. Тут немає жодних хрестів, книг,ікон та інших речей, тут взагалі нічого немає спільного з релігією. Як і у всіх храмах релігії Бахаї, храм Лотоса відкритий для людей усіх віросповідань. Вчення Бахаї свідчить, що душа храму знаходиться там, де люди всіх віросповідань можуть поклонятися Богу без конфесійних обмежень. Вчення також свідчить про те, що всі тексти віри Бахаї або будь-який інший віри можуть бути зрозумілі будь-якою мовою, проспівані храмовим хором без музичних інструментів. Читання проповідей і проведення ритуальних церемоній не передбачено.

Також нам сподобався Ред Форт

Вирішили прислухатись порад інших людей і не заходити всередину, тому не можемо розказати який він всередині, але ззовні він не зможе не вразити Вас!

І радимо відвідати район Індійського Парламенту

Це зовсім інша,нетипова Індія – надзвичайно чиста, доглянута, спокійно з європейською архітектурою. Якщо Ви втомитесь від постійного шуму – сміло їдьте сюди, це, мабуть, найспокійніше місце у всьому Делі.

 

І взагалі, НД і Мумбаї – зовсім різні міста. Та ж вулична кухня зовсім різна ( люто радимо спробувати Момоси на Мейн Базарі) , більш продумана дорожня система саме в НД. В Мумбаях, де б ти не був, усюди будуть пробки, шум і загазованість, в НД ж ми нерідко бачили широкі дороги з насадженнями вздовж всієї дороги, без сумнівів, це величезний плюс в бік столиці Індії.

Але люди.. Недарма в Мумбаї нам багато різних людей казали, щоб ми були обережними в НД і що люди там зовсім інші. Можемо з рукою на серці підтвердити ці слова. Жебраків набагато більше, і мало того, що вони липнуть  до тебе як ведмідь до меду, так ще й в можуть простояти над тобою десятки хвилин. Така ситуація була у нас в потязі, коли жебрак 15 хвилин нам  розказував щось індійському мовою з протягнутою   рукою,  але як тільки ми йому у відповідь простягнули наші руки і почали клянчити у нього гроші, він побачив що тут без шансів і пішов геть 🙂

Що гірше, в НД жебраки не лише нагліші, а й агресивні. На Connaught Place ( Торговий та бізнес-центр НД) після відмови одному з них, він переслідував нас декілька хвилин, кричачи при цьому щось не зрозуміле, але явно не хороше, у наш бік.

Загалом, НД не справило особливого позитивного враження, це не є тим містом, у яке хочеться повертатись, але ,парадокс,  за цим містом ми ще й досі сумуємо 🙂

Замість висновку, поради для тих, хто буде в Нью-Делі :

1) Радимо придбати денний проїзний на метро. Коштує 100 рупій (~ 1.5$) + 50 рупій депозит, який Вам повернуть після повернення карти. НД величезне місто і вивчити його без транспорту нереально, відстані між об’єктами дуже великі і метро найкращий в плані ціна-якість варіант для пересування по місті.

2) Бронюйте готель на Мейн-Базарі. Низькі ціни, чудове транспортне сполучення, насичене життя , велика кількість магазинів та лавок – все що треба у одному місці 🙂

3) Взнавайте ціни на рікші заздалегідь. Якщо Ви знаєте, що Вам 100% треба буде проїхати на рікші з точки А до точки Б – пошукайте в інтернеті  скільки інші люди платили за це чи спитайте про це на різних форумах, так як туристам водії кажуть ціни в 2-3 рази завищені від реальних.

4) Взнайте заздалегідь де розміщений Ваш готель.  Наш готель ми шукали близько години часу, і це при тому, що мали усі необхідні дані та навігатор. Випишіть найвизначніші точки і готелі, які є біля вашого готелю, позначте його на вашій мапі  і т.д, в Індії буває складнувато знайти свій готель.

5) Не користуйтесь різними послугами, які Вам пропонують в готелях – розвод для туристів.

 

 

 


Слідкуйте за нами в соціальних мережах та першими дізнавайтесь усі новини:
Корисні посилання: