Eurotrip. Чінква Терре, Рим, Неаполь, Турін.

Чінква Терре

Де зупинитись. Так як Чінква Терре це не місто, а національний парк, який складається з п’яти селищ – Ріомаджоре, Манарола, Корнілья, Вернацца і Монтероссо, готелі в цих маленьких селищах коштують досить дорого. Це й не дивно, так як найбільша частка туристів цього місця – пенсіонери, або сім’ї з дітьми тобто ті категорії, які витрачають найбільше грошей у подорожах ( якщо брати до уваги європейців). Тому якщо Ви вирішили затриматись тут довше, чим на день, краще зняти номер в Ла Спеції – всього 15 хвилин їзди на потягу, а ціни на проживання в рази нижчі.

Ми ж пішли іншим шляхом. Так як усі селища розташовані на узбережжі, ми вирішили не платити шалені гроші, а розкинути намет у нелюдному місці.Насправді, знайти таке місце не досить легко, тому першу ніч ми вирішили провести просто на пляжі в Монтероссо, витягнули спальники, залізли в них і заснули. І все було б добре, якби о 6-й ранку нас не розбудила італійська поліція. “Ви розумієте, що ви спите на території національного парку?” – “Що, серйозно? Ми й не знали, вибачте, більше такого не повториться))”. Після 30-хвилинного чаклування над нашими паспортами, ми все таки отримали їх назад і вирішили рухатись далі. Порадувало, що рухалис ми узбережжям і бачили, що таких людей, які вирішили переночувати просто на пляжі було чимало і всії їх будила поліція 🙂

На другу ніч ми знайшли вже покраще місце, де нас не було видно і де ми мали власну лавочку. О 12-й ночі до нас приєдналась ще одна парочка “горе-мандрівників”, але ненадовго. В 2-й ночі як гримне! Це ж треба – за понад 2 тижні, які ми провели у Італії, гроза була лише раз і саме в ту ніч, коли ми вирішили переночувати на вулиці. За 2 хвилини від стану сна ми встигли перейти в стан “рюкзак в руки, спальник в зуби і побіг”. Саме прикре, що за 30 хвилин гроза вже закінчилась, а нам прийшлось усю ніч просто гуляти по нічній Корнільї. В будь-якому випадку, це був корисний ікспірієнс 🙂

 

Де харчуватись. Ресторани там на кожному кроці, вибирай – не хочу. Ціни +- усюди однакові, 6 Євро за піцу – нормальна ціна. Піца – найдешевше, що можна знайти там, тому без вагань беріть піцу, деколи достатньо одну на двох. В Манаролі ми куштувати дуже смачний рибний фаст-фуд – морепродукти фрі, Як будете йти від вокзалу до узбережжя Ви неодмінно натрапите на це місце, baaardzo polecam 🙂

Також в кожному містечку можна знайти супермаркет COOP або Conad – ціни в 1.5-2 рази вищі, ніж по всій Італії.

 

Як зекономити. Не купуйте доступ до інтернета. В Монтероссо в туристичному інфоцентрі є безкоштовний wi-fi. В кожному містечку є хоча б одна точка без паролю, або точка, яка вказана на додатку “Wifi Map”, просто завантажте цей додаток і перед відвідинами кожному міста завантажте карту точок з вільним доступом.

 

Враження. Різнокольорові будиночкі на скелях – це однозначно вау. Але, для нас, всі 5 селищ були майже однаковими, тому після 3-го селища тобі вже це все приїдається. Самі містечка дуже “прилизані” для туристів, від чого подекуди починає тошнити. Ну і в морі особливо не покупаєшся, так як дно кам’янисте. Ми провели 2.5 дня там – вважаємо, що цього забагато, одного повного дня достатньо.

P.S Найбільше нам сподобались Корнілья і Манарола.

 

Рим.

 

Де харчуватись. Поза центром міста. Ціни в центрі міста на піцу стартують від 6 Євро, поза центром – від 4. І мало того, що ціни нижчі, так і їжа смачніша. Так як поза центром знаходиться багато автентичних ресторанів чи піцерій, де роблять смачну піцу, в центрі ж можна часто потрапити на ресторани, які готують піцу на електропічках. Якщо ж варіант харчування поза центром міста не влаштовує Вас, тоді просто шукаєте в центрі першу кращу піцерію, 6 Євро за піцу – нормальна ціна, тільки не забудьте уточнити, чи піца не з електропечі. Піца – найдешевша страва у Італії. До прикладу, ми не знаходили супа по ціні нижче 7 Євро ( якщо брати до уваги лише ресторани) !

Крім того, в центрі міста є багато азіатських кафе з смішними цінами або буфетами ( all you can eat) за 12 Євро.

 

Де зупинитись. В Римі ми жили по каучсерфінгу і це, мабуть, були наші найкращі спогади з Риму. Наш хост показав нам місця з неймовірною піцою та неймовірним морозивом ( на жаль, не пам’ятаємо назв), вдома ми готували тірамісу, пасту карбонару, салат капрезе з баффало моцарелли, відвідали снек бар, у якому за 5 Євро ти отримуєш пиво чи вино та безліміт снеків. Якби не він, ми б побачили Рим лише з туристичної точки зору, що є не так цікаво, як побачити Рим очима місцевого жителя, тому в Римі ми радимо зупинитись Вам по каучсерфінгу. Якщо ж цей спосіб проживання не для Вас, тоді радимо зупинитись Вам за межами міста. Чому? Тому що різниця в ціні буде відчутна, а добратись на потязі від містечка, яке знаходиться на відстані 20-30 км від Рима займе не більше 40-50 хвилин і 2-3 Євро за квиток. Особисто ми жили в Монтеротондо і квиток на потяг коштував всього 2.1 Євро. Те, що багато туристів зупиняються за містом ми переконались, коли їхали у вагоні, переповненому поляками і які всі вийшли на нашій ж зупинці.

 

Як зекономити. Якщо Ви студент – ISIC. Ціна за вхід в музей Ватикана – 16 Євро, по ISICу – 8. Якщо ж Ви потрапили в Рим, то Ви просто повинні побачити Сікстинську капелу.

 

Враження. “Всі дороги ведуть в Рим” – сказав колись Вольтер. І був правий. Рано чи пізно Ви попадете в це місто-музей під відкритим небом. Місто переповнене пам’ятками античних часів, чого лише вартий Римський Форум. Мабуть, це єдине велике місто у світі, де зібрано стільки стародавніх пам’яток. Напевно, Ви й без нас здогадуєтесь, що це місто “must visit” для усіх?

Опираючись на поради нашого хостера, який казав, що Колізей ззовні набагато цікавіщий, чим зсередини, ми так і не відвідали його, тому давати чи не давати порад по відвідин Колізея не можемо, але ззовні він дійсно “як на картинках”. Римський Форум ми теж дивились ззовні, але якщо Ви збираєтесь відвідати Колізей, то квиток автоматично й діє на Римський Форум.

Крім “Античної ” частини міста, нам припала до душі Іспанська Площа з Іспанськими сходами, на яких ми провели не одну годину.

На жаль, не змогли помилуватись фонтаном Треві через його реконструкцію 🙁

Ватикан. На Ватикан ми виділили цілий день. Спочатку ми відвідали площу Св. Петра та собор Святого Петра ( вхід вільний). Будьте готові вистояти годину в черзі для відвідин цього собору. Будемо відверті – ззовні він набагато красивіший, чим всередині. Площа Святого Петра неймовірна, кожна скульптура, розташована на цій площі, заслуговує уваги.

Що ж на рахунок музея Ватикана, у якому знаходиться усім відома Сікстинська Капелла, нас лякали великичи чергами, але нам повезло,і черг абсолютно не було. Скажемо відверто – якщо Ви не любитель музеїв, як ми, то цікавим Вам буде лише Сікстинська Капелла. Ми надаємо увагу інтеркактивним музеям ( таким як музей НЕМО чи музей Хайнікена в Амстердамі), тому просто ходити по музеї і дивитись на картини/скульптури не для нас. Якщо ж Ви любитель мистецтва, то Вам і цілого дня не хватить для музея Ватикана.

Але Сікстинська Капелла це щось особливе. Тут ми понад годину провели, просто сидячи на лавці. Тут царує своя, унікальна атмосфера, яка не відпускає зі свого полону відвідувачів. А розписи на стіні найгарніше, що ми коли-небудь бачили у церковному мистецтві. Навіть якщо Ви не любите музеї, не пожалійте 16 чи 8 Євро заради відвідин цієї капели. Це того варте.

 

Однозначно, Рим не розчарував нас, як часто буває “Чим більше ти хочеш відвідати певне місто, тим більше воно тебе розчарує”. Вражень після цього міста хватає нам і дотепер.

Неаполь

 

Де зупинитись. На щастя, тут немає проблем знайти 2хмісний номер з сніданками за 30 Євро. Для тих, хто любить “побюджетніше”, зразу біля Помпей є кемпінг Зевс (http://www.campingzeus.it/en/index.php). Ціна – 15 євро за місце під двохмісний намет. Мінус – wi fi платний, але за 1.5 км є Макдональдс з безкоштовним Wi-Fi 🙂

У чому перевага кемпінгу? Він знаходиться зразу біля Помпей, від кемпінгу легко потрапити в Сорренто, Везувій і Неаполь, а ще кемпінг знаходиться на природі, поза Неаполем. В чому тут плюс? В тому, що перший день ми провели в готелі в Неаполі. 17:00 – ми чуємо серію вистрілів. 18:30 – виходимо на прогулянку, проходимо 20 метрів від готеля і бачимо десяток поліцаїв, які оточили обведений крейдою контур тіла.. Неаполь…

 

Де харчуватись/Як зекономити. В Неаполі все дешево і усюд смачно ( якщо про піцу). Тут немає потреби шукати спеціальні дешеві місця, купити піцу за 3 Євро – легко. В супермаркет закупитись продуктами харчування на цілий день за 4 Євро – Без проблем, ща навіть решта залишиться. На ринку фрукти ( персики, виноград, банани) коштують від 1 Євро. Загалом, Неаполь – рай для бюджетних мандрівників. Але все-таки деякі місця ми можемо порекомендувати.

 

  • Sorbillo (Адрес: Via dei Tribunali, 32) . Не дивуйтесь, якщо Вам прийдеться годину очікувати, щоб отримати Вашу піцу. Саме тут була винайдена Маргарита. Sorbillo – це гарантія найкращої піци в Неаполі, кожен турист йде сюди в першу чергу, і неодмінно повертається.
  • Pizzeria dal Presidente ( Адрес: Via dei Tribunali, 120). На жаль, через сієсту, нам не вдалось з’їсти піцу в Sorbillo ( є причина для повернення в Неаполь), тому ми скуштували піцу тут. І ніразі не пожаліли, піца – пальчики оближеш. Готують дуже швидко, а найцікавіше те, що на кухні стоїть веб-камера, яка транслює процес приготування піци на екран, розміщений на вулиці – ви можете бути впевнені за якість піци, яку Вам готують.

 

Враження. Незважаючи на те, що прямо біля нашого готелю вбили людину, місто нереально брудне, більша частина його населення – емігранти з усього світу, безліч попрошайок і т.д, відсутність правил дорожнього руху, Неаполь залишив своєрідний слід. З одного боку – це “смітник” Європи, з іншого боку це найтрешовіше місто Європи, якщо Ви мрієте про Індію, але ніяк не наважитесь, то Неаполь буде для Вас своєрідною підготовкою. Якщо для Вас головне не різні колізеї, ейфелеві вежі і т.д, а різні небанальні міста з своєрідним характером – рекомендуємо. Української мови достатньо, щоб не загубитись, так як італійців там ми практично не зустрічали, а от укранців – на кожному кроці, навіть бачили не один український магазин. Зауважте, що в самому місті немає чого робити, одного дня достатньо для того, щоб “відчути” Неаполь.

Але крім Неаполя поруч є Везувій, який нас, відверто кажучи, розчарував – 20 Євро на вітер ( трансфер + вхідний квиток), проте від Помпеїв ми отримали лише позитивні емоції, хоч і ми ходили в першу неділю місяця ( у ці дні вхід безкоштовний), 13 євро за вхідний квиток вартий своєї ціни ( особливо на фоні вартості квитка на Везувій)

Перші 2 фото Везувій, далі Помпеї.

 

Турин

Турин – це те місто, яке можна було б виключити з нашого маршруту і ми б асболютно нічого не втратили. Що й казати, якщо гуляючи по цьому місту, ми не зробили жодного фото, тому фото, які будуть нижче, зібрані з мережі 🙂

 

Приблизно 2 години хватило нашому каучсерферу, щоб зробити нам екскурсію по місту. Чесно кажучи, нас ніщо не зачепило. Якщо і їхати в Турин, то лише за горами, які знаходяться за декілька десятків кілометрів від міста. Не дивно, що коли ми відправляли запити на каучсерфінгу, приблизно 30% відхилили наш запит через те, що вони збирались у гори. Навіть чувак, який захостив нас, казав, що якби ми виділили хоча б два дні на Турин, то він б з нами поїхав у гори.

Загалом, про Турин немає що писати, тому напишемо про людину, яка прийняла нас, це куди цікавіше:

Паоло – людина, для якої “Україна” і “Львів” не пустий звук. На його кухні ласощі і чаї – з України, у його вітальні не один десяток сувенірів з України, а все через те, що останні 6 років він подорожує лише до України, кожні 3 місяці! Чому? Тому що в Україні він має багато друзів, які завжди кличуть до себе. Дивно, що за цей час він абсолютно нічого не вивчив з української мови і лише пару десятків слів з російської. У Львові у нього ,навіть, був свій бізнес – магазин італійського одягу. Правда, прожив цей магазин лише декілька місяців. Паоло вибрав провальну точку як для такого магазина – ринок Добробут))) . Не дивно, чому його магазин “не витримав конкуренції” від будок, де можна купити ганчір’я ( одягом те, що там продають точно не назвеш) за пару ( відносно) гривень. Продавати якісний італійський одяг на ринку – утопія. Хоча Паоло вважає, що проблемою було те, що його підвів його компаньйон ( так як Паоло лише займався закупівлею товару та відправкою в Львів), ми абсолютно впевнені, що він не вгадав з місцерозташуванням. А ще, що для нас було дивним, майже завжди ми зупиняємось в холостяків і для них типово, що холодильник абсолютно пустий, в Паоло все було навпаки – в його холодильнику неможливо було знайти місце навіть для пакету молока, все настільки було заповнено. Крім того Паоло хороший кухар, його різотто і чізкейк ми б не відмовились поласувати і зараз.

Грубо кажучи, якби не Паоло, ми б бул розчаровані тим, що додали Турин у маршрут…


Слідкуйте за нами в соціальних мережах та першими дізнавайтесь усі новини:
Корисні посилання: