Як львів'яни до Москви їздили

“Да их же убют там!” – Почули ми на білорусько-російському кордоні (Так-так,він існує,правда лише з Білорусі до Росії,з Росії до Білорусі ні 🙂 ) від інших пасажирів автобуса Мінськ-Москва,коли російський прикордонник попросив “троих граждан Украины” показати наш багаж.Цікаво – на багаж він навіть не подивився,зате разів п’ять перепитав чи були ми на Майдані і,почувши відповідь “НІ”,почав запитувати Чому?

 

Було це в кінці липня,3 дня ми провели в Москві і вернулись лише з позитивними емоціями. Шлях був не простим,через Брест і Мінськ,але це було того варте! Почнемо з того,що три дня ми жили в Алексея – корінний житель Москви,який ставився до України краще,чим мільйони українців. У нього вдома був український прапор,горнятко з Євромайданом,вишиванка,а мережа wi-fiназивалась “Крым это Украина”. Алексей об’їздив понад 50 країн,тому наші розмови були захоплюючими і мотивуючими,адже його подорожі були не 2-3 дні на кожну країну,а на пару тижнів,якщо не місяців (як його подорож в Іран),крім цього у цих подорожах Алексей встигав заробляти гроші,так як він фрілансер,тому,часто йому вигідніше було жити подрожуючи в інших бідних країнах,чим в дорогій Москві.Завдяки йому,ми побачили нетипові для туристів місця,як Воробйові Гори – одне з найбільш цікавіших міст Москви,з якого відкривається вид на усю Москву. По вечорам там тусить вся московська молодь – сотні автомобілів припарковано,на весь звук грає музика з автомобілів,біля кожної другого-третього авто стоїть один,а то й декілька кальянів. Обов’язково радимо всім відвідати це місце,якщо будете у Москві!

 

На жаль,таких людей,як Алексей,в Москві дуже мало. Але це й не дивно – там зроблено все,щоб зомбувати людей проти США,проти Майдану і “хунты”,Путіна зображають як наймиротворчішого і найрозумнішого президента сучасності. Телебачення,радіо,книги – все налаштовує проти результатів Євромайдану. Але,незважаючи на те,люди у Москві добрі і нічим не гірші за українців – не було жодного випадку,коли ми запитували людей,а нам не відповідали – навпаки,все пояснювали і,деколи,показували. Тому “міф про поганих москалів” був успішно зруйнований.

 

Ціни. Ціни були майже“європейські” ,якщо переводити з рубля в Євро,то проїзд в метро біля Євро,обід в бістро близько 6 Є. Але це не дивно – ціни там в середньому від 1000 Євро і вище.Але ж, знову ж таки по словам нашого хоста,часто,особливо нелегалам,зарплату обрізують керівники,томуне все так чудово,як здається на перший погляд. З іншого боку,ціни на морепродукти у них дешевші,чим у нас,а якщо купляти продукти у Ашані і харчуватись вдома,то виходять досить адекватні ціни. І як тут не згадати про “Жигули” – стареньке радянське кафе,у якому був сам Путін і Кобзон! Перевага у тому,що недалеко від центру – навпроти Московського Дому Книги,смачні страви і низькі.як для Москви ціни.

 

На рахунок молоді,то тут Московська молодь на декілька кроків попереду нашої. У Парку ім..Горького (головний парк міста) сотні молодих людей катаються на велосипедах,роликах,скейтах і самокатах – у нас такого ніде не побачиш. Але не тільки у цьому парку молодь активно відпочиває – у Москві є декілька вулиць,де люблять кататись жителі Москви. Нам прийшлось пішки йти по одній з таких вулиць – ми явно були там недоречні 🙂 .

 

Що до об’єктів туризму,то тут все згідно будь-якого путівника – Червона Площа (і все що в радіусі 500м біля неї,дуже сподобався нам Александріївський Сад,друге фото знизу зроблено там) і Кремль,Арбат (який нас зовсім не вразив),Третьяковська Галерея (не встигли відвідати її) і багато численні парки Москви. Ми встигли відвідати лише Царыцино – затишний парк,в якому просто приємно відпочити та провести свій вільний час. Але далеко не об’єкти туризму головне у Москві. Коли ти приїзджаєш у мегаполіс з невеликого міста (а Львів на фоні інших міст світу є саме таким),то все для тебе інше – і люди,і магазини,та навіть та ж банальна реклама! Тому ці три дня запам’ятались далеко не Червоною Площою і Храмом Василія Блаженного,а прогресивною молоддю,такими різними людьми,до речі, на просторах інтернету часто прочитаєш,що Москва вся в емігрантах з сусідніх республік – неправда,емігрантів там не більше,а то й менше,чим в інших європейських мегаполісах,і це при тому,що ми були на трьох різних вокзалах,а не тільки гуляли по центрі міста. В більшості випадках ці емігранти просто працюють на найменш кваліфікованих роботах типу двірник,прибиральний,продавець шаурми і т.д. До речі,ніхто ніколи вам не зготує таку смачну шаурму,як вихідці з Азії – перевірено не тільки на Москві. Ставлення до нас,коли ми казали,що з України,ні разу не змінилось. Загалом,писати про Москву можна багато,основне донести до інших,що росіяни не такі,як їх малюють по ТБ і немає ніякого психологічного кордону між “нами” і “ними” – перевірено на власному досвіді.

 

Якщо у Вас виникнуть питання до нас на рахунок Москви – пишіть в коментарі,з радістю відповімо!


Слідкуйте за нами в соціальних мережах та першими дізнавайтесь усі новини:
Корисні посилання: