Трохи про північні міста: Стокгольм і Гданськ.

Близько півроку ми нічого не писали про наші подорожі. За цей час нічого особливого не відбулось, крім подорожі на ЄВРО-2016 ( Париж, Ліон, Марсель, Ніца, Прованс, Нант + Монако і Люксембург) – можливо, про це напишемо ще, проте перше хочеться поділитись більш свіжими спогадами – а саме Стокгольм та Гданськ, які ми відвідали в середині жовтня цього року. Так як камеру ми з собою не брали, а на телефоні камера не ОК, фото будемо постити взяті з мережі.


Передісторія:

Розпочалось з того, що Ryanair в вересні дарував ваучер на 10 Євро для бронювання без мінімальної суми використання. Отримавши їх, нічого цікавого для нас ми не найшли, окрім Гданськ-Стокгольм-Гданськ за ~ 4-7 Євро в 2 сторони? Вирішили – чому добру ( ваучеру) пропадати і взяли квитки на 2 дні в Стокгольм абсолютно безкоштовно 🙂

Тому, якщо надумаєте летіти в Стокгольм ( а точніше в аеропорт Стокгольм-Скавста, який 120 км від Стокгольма) – зразу ж заходьте на сайт авіакомпаній Ryanair чи Wizzair  і шукайте дешеві квитки з різних міст Польщі. На практиці – з Гданська завжди найдешевше.

В Гданську до цього ми теж не були, тому вирішили на дорозі назад виділити цілий день на це прекрасне місто – якраз так співпало, що прилетіли з самого ранку, а назад виїзд був пізно уночі.

Добирались в Гданськ “класичним” способом, який описали тут, квитки в 2 боки за двох в дві сторони з Жешува в Гданськ обійшлись в 100 зл – не халява, але досить ОК ціна, так як приходилось купувати квитки за місяць до поїздки строго під наші дати.

Ще два чисто “технічні” питання, про які варто написати зараз – і далі піде інформація суто по містах.

З аеропорта Стокгольм-Скавста в місто ми добирались автостопом. Стопили зразу біля виїзду з аеропорту – трафік жахливезний був, але за 10 хв ми сіли в авто до сирійця, який завіз нас за 30 км до Стокгольму. В тому місті застрягли на годину, застопили шведа польського походження, який завіз нас на дуже хорошу заправку. Там стояли ще 50 хвилин – зупинилось багато машин, але всі їхали в протилежний напрямок. А підвіз нас російський далекобійник, який їхав в сам Стокгольм – досить позитивний дядько був, лише одні позитивні спогади про нього. Підтвердилось те, що чи читали в інтернеті і що ми почули від шведа польського походження – автостоп в Швеції дуже поганий, вся надія на емігрантів та іноземців, шведи дуже рідко когось підвозять.

Назад їхали електричкою ( суперкомфортна, wi-fi, розетки) в Нікопінг за 7 Євро і далі 6 км йшли пішки в аеропорт ( хоча є автобус від вокзалу, коштує приблизно 2.5 Євро). Щоб купити такий дешевий квиток на потяг, потрібно це робити заздалегідь на сайті шведської залізниці, в день відправлення ціна була майже вдвічі більша, а потім просто роздрукувати квиток і показати контролеру при контролі.

Звісно, можна їхати прямим автобусом, коштує він 14 Євро в одну сторону – тут вже особистий вибір кожного.

Житло: ми собі не зраджуємо ( тим паче хостели в Швеції зовсім недешеві) і скористались Couchsurfing’ом – найшли хоста дуже швидко і без жодних проблем  ( в сумі 4 людини погодились захостити нас).  Тревіс виявився it-шнком з Австралії, який емігрував в Швецію і знайшов там свою наречену, спілкування було з ними просте, їх квартира розташовувалась трохи далеко від центру, проте це проблемою не було, надувний матрас був зручним – загалом, претензій ні до чого не було 🙂


Стокгольм

Зазначу зразу, що два неповних дні трішки мало для Стокгольму, 3 або 2.5 було б в сам раз , але у нас інших опцій не було – навіть така коротка подорож принесла нам позитивні емоції та “ковток свіжого повітря”.

В першу чергу, коли люди чують, що ти був у Стокгольмі, то їх цікавить не “що бачив”, “як враження”, а, в першу чергу – “які там ціни?”, “дуже дорого?” і т.д Ми вирішили трохи спростувати ці міфи:

  1. Транспорт – так, досить дорогий. Але при купівлі пластикової картки ( не пам’ятаємо назву, але купити можна в кожному кіоску у метро) та поповнення її ціна за проїзд становила близько 2.5-2.7 Євро – дорого, але +- така ж сама ціна у Берліні, Мюнхені, Гаазі, Амстердамі та деяких інших містах.
  2. Їжа. Якщо Ви не з тих, хто звик харчуватись в ресторанах, то особливого шоку Ви не відчуєте, якщо підете в супермаркет IKA чи Lidl. Ціни там, знову ж таки, вищі, ніж у Східній чи Центральній Європі, але терпимі. До прикладу, літр йогурта – близько 1.5 Євро – ніби не катастрофічна ціна. Тим паче, поки ми гуляли по Іці, там було стільки дегустацій ковбас, сирів, фруктів, хлібів і т.д і т.п, що можна було вже нічого не брати після такого 🙂         Інший варіант – ІКЕА. Практично від центрального вокзалу регулярно відправляються безкоштовні шатл баси. Час в дорозі – біля 30 хв. В ІКЕА Вас чекає куча ніштяків – крім того, якщо не помиляюсь, це перша і найбільша IKEA, що вже цікаво само по собі, там є бістро з смачними та ситними обідами по ціні всього лиш декілька євро + фішки з безлімітною кавою чи солодкими напоями за +- 1-1.5 Євро + власний продуктовий супермаркет, в якому є великий вибір шведських солодощів по низькій ціні та інших продуктів ( до прикладу, 100 гр хамону коштувало лише 1 Євро). Та й якщо Ви летите з Польщі на 2-3 дні, то просто купіть вже у Польщі собі трішки м’яса/сиру/etc та й візьміть з собою – нічого ганебного тут немає.
  3.  Житло – знову ж таки, писали вище. Крім того, що це безкоштовно, Ви отримуєте можливість поспілкуватись з місцевими жителями, отримати їх корисні поради та побачити те, чого не бачуть туристи. Наприклад, нам показали доволі такий милий парк біля котрого жили люди у традиційних шведських будиночках – це було дуууже мило 🙂


Але Стокгольм вразив нас не своєю архітектурою чи культурою – вразив своєю футуристичністю.

Ця країна виділяється навіть на фоні європейських держав. У супермаркеті кожен має свій персональний сканер цін. Якщо я зрозумів все вірно, то роблячи покупки, ти просто скануєш кожен товар, а на касі самообслуговування ти просто здаєш сканер і тобі вибиває фінальний список і ціна того товару, який ти просканував сам, під час прогулянки магазином – ех, а у нас навіть  звичайні каси самообслуговування це щось з розряду фантастики…

Про автомобілі навіть немає сенсу згадувати – крутіші авто бачив лише в Монако.

Люди, без сумніву, одягаються найстильніше у всій Європі – стосується як жінок, так і чоловіків.

Їхні ресторани виглядали просто як взірець ідеального luxury-ресторану. І, варто зазначити, жоден з них не пустував.

Про станції метро  писав кожен, кому не лінь – це окремий витвір мистецтва. Хоча, як в більшості випадків, на фото це гарніше, чим вживу.


Навіть складно знайти, що можна віднести до мінусів. Велика кількість емігрантів з бідних країх? Так, це правда, але тут вони не такі, як більшість у Парижі чи в Брюсселі, де вони здебільшого, жебракують, крадуть і т.д – безпритульні у Стокгольмі теж були, проте досить мало, здебільшого усі мігранти виглядали цілком пристойно.

Погода – нам повезло, ми були в середні жовтня у погода була така ж, як в Україні на початку листопада.

Загалом, немає до чого причіпитись. Можливо, архітектура тут не найцікавіша, в мене, чомусь, Стокгольм асоціювався з Ригою, але тут хто що шукає – хтось шукає милі історичні міста, хтось шукає, навпаки, міста, які на декілька кроків випереджають інші, а комусь, як нам, без різниці.

Якщо Ви читаєте нас постійно, то мали б знати, що ми не пишемо про те, про що вже 100 раз обмусолено професіоналами – про туристичні must-visit, лише виділяємо те, про що складно найти інформацію. В Стокгольмі так вийшло, що ми виконали весь туристичний маршрут, за вийнятком музею Васи, проте встигли побувати в національному музеї -відверто кажучи, ну взагалі ніяк не вразив. Музей сучасного мистецтва був цікавішим, хоча зрозуміти його було доволі складно 🙂

До речі,Із кінця січня 2016 року для входу у 18 шведських музеїв не потрібно купувати квиток. Більшість із них розміщена у Стокгольмі.

Першим відмінив плату за вхід Музей сучасного мистецтва у Стокгольмі.

Відтепер усі охочі можуть безкоштовно ознайомитися з унікальною музейною колекцією, яка налічує понад 100 тисяч творів мистецтва. Серед експонатів музею — роботи Пабло Пікассо, Казимира Малевича, Енді Воргола та інших всесвітньовідомих художників.

Також серед безкоштовних культурних закладів — Шведський музей природознавства, Музей армії, Музей світової культури у Гетеборзі, Королівський арсенал, Замок Стоклостер, Музей архітектури і дизайну, Музей етнографії та інші.

Відміна плати за вхід, як розраховує уряд Швеції, має розширити аудиторію музеїв за рахунок мешканців, які раніше віддавали перевагу іншим видам дозвілля.


Підсумовуючи наші враження, ми щиро рекомендуємо відвідати це місто – дивлячись на ціну авіа сюди, а це копійки у прямому значенні, воно точно варте уваги, навіть, незважаючи на його дороговизну.

Гданськ.
На думку автора цієї статі, Гданськ красивіший за Стокгольм, хоч це два досить подібні міста.
Хоч ми провели тут лише один повний день, цього було достатньо, щоб закохатись у це місто.
Багато  мандрівників часто сперечаються – яке місто в Польщі найкрасивіше – Краків чи Вроцлав? Жаль, що не кожен з них був у Гданську, тоді б у цій суперечці брали б участь три міста. На наш погляд – Гданськ  красивіший за Вроцлав і приблизно на одному рівні з Краковом.
Гданськ після Стокгольму класний тим, що тут в кафе і ресторанах ціни досить адекватні. І якщо в Стокгольмі ти стараєшся чимшвидше оминути ресторан, то в Гданську ти спокійно можеш дозволити там собі перекусити ( звісно, якщо це не супер luxury ресторан).
Прогулятись по набережній в Гданську – сам кайф. А ще кайфовіше інколи відходити у невеличкі бічні вулички і милуватись їх “пряниковими будиночками” – ну чиста Бельгія в мініатюрі.
Гуляємо по Dlugi Targ ( це він на фото вище) і насолоджуємось кожним будиночком. Вуличних музикантів тут вдосталь і, що дивно ( так як в більшості міст вони досить посередні) – грають/співають вони пречудово. На цій ж вулиці два заклади, які варті уваги – спочатку йдемо  в Hard Rock Cafe і їмо божественний бургер, а потім заходимо в сусідній заклад pijalnia wodki i piwa і п’ємо дешеве, але смачне, пиво у виключно польскій атмосфері 🙂
Люто рекомендуємо піднятись за 8 зл ( студентам 4 зл, студентські у нас не перевіряли, тому якщо виглядете молодо, просите “углови” ( пільговий) білет ) на вежу Mariackiego Kosciolu, вид просто захоплює дух  ( хоча краще спочатку піднятись на вежу, а потім піти в п’яльню, а не навпаки)
Що ж, не забудьте прогулятись по вулиці Dluga, вона теж варта уваги.
Вище обіцяли, що не будемо писати те, про що вже 100 раз написано, але просто так хотілось на декілька хвилин переміститись в Гданськ, що ми не втримались і пережили це все ще раз, написавши коротко про нашу подорож 🙂
 А взагалі, хто був в Вроцлаві чи Кракові ( Варшаву до уваги не берем, це трохи інший тип міст), той зрозуміє, що в таких містах ( Гданськ в тому числі) не варто бігати від точки А до точки Б, та й таких точок там небагато, як і самі міста доволі малі і пройти основну частину ногами можна спокійно за один повний день. Ось Гданськ був одним з тих міст, де ти не користуєшся навігатором, а ходиш чисто інтуїтивно і постійно натикаєшся на щось цікаве.
Якщо вище ми писали, що Стокгольм чимось подібний на Ригу, то Гданськ чимось нагадує типове Бельгійське містечко, тільки дешевше та ближче до нас 🙂
Ніби й Гданськ автору цього матеріалу сподобався більше, але написав про нього доволі коротко. Причина цьому проста – вбийте в пошуку по зображеннях у гуглі слово “Гданськ” і Вам виб’є сотні однакових фото – тут немає десятку об’єктів must-see, але відвідавши це місто раз і провівши тут чи 2 години, чи 12 – Ви назавжди закохаєтесь у нього, гарантую.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах та першими дізнавайтесь усі новини:
Корисні посилання: